Тренінг "Дорога до себе"

 

Тренінгове заняття для вчителів «Дорога до себе»

Мета:

·         розширити можливості особистості у напрямку особистісного зростання та самопізнання;

·         усвідомлення та розвиток особистісних якостей.

Обладнання: бейджики; стікери; ручки; папір (формат А-4), фломастери, папір (формат А-3) і акварельні фарби.

1. Повідомлення мети і теми заняття.

Є люди, які не знають, наскільки важливо те, що вони є в цьому світі.

Є люди, які не знають, скільки радості дарує іншим їхня привітна щира усмішка.

Є люди, які не знають, яким добром для інших є їхня чуйність.

Є люди, які не знають, наскільки б біднішими інші почувались без них.

Є люди, які не знають, що вони дарунок небес.

Але могли б знати, якби їм про це розповісти.

Ці твердження можна продовжити до безкінечності. Можливо, вам вони відомі. Але чи легко пізнавати себе? Чи можемо ми себе достатньо оцінити і зрозуміти мотиви своїх вчинків Сьогодні ми з Вами з'ясуємо як же пізнає людина сама себе, чи є простим шлях до власного пізнання?

2. Вправа «Правила роботи у групі»

Це коло, у якому ми сидимо, є простором нашої групи. Для того, щоб наше спілкування було ефективним, щоб воно допомогло кожному вирішити ті завдання, які він перед собою поставив, є декілька принципів групової роботи».

Правило „Тут і зараз»: головним є те, що відбувається зараз, які почуття кожний з учасників має у даний момент, бо тільки через актуальне переживання і через груповий досвід може пізнати себе. Принцип емоційної відкритості: якщо учасник думає або відчуває щось важливе, то йому можна сказати про це, висловити свої почуття, щоб вони стали надбанням групового досвіду.

Правило „Стоп»: кожний має право сказати: „У мене є почуття, але я не хочу про нього говорити, мені це болісно». Це переживання також стає частиною групового досвіду, що викликає нові почуття і нові перспективи групової роботи.

Правило відвертості: говорити слід лише про реальні почуття, а не про ті, які б заспокоїли, виправдали або, навпаки, образили. Якщо давати партнеру по спілкуванню викривлений зворотній зв'язок, то це може викликати формування помилкової думки як про себе, так і про інших.

Правило не давати порад: порада, нехай навіть і необхідна, і правильна, є складною для виконання, але не тому, що вона погана або нереальна, а тому, що порада – це, по-перше, індивідуальний спосіб дії, що не завжди підходить для іншої людини, а по-друге, порада — це обмеження свободи особистості іншого, що може викликати неусвідомлювану агресію на порадника.

Правило „Я-висловлювання»: у групі важливим є те, що кожний учасник говорить будь-яку фразу тільки від свого імені, бо тільки говорячи щось від свого імені, можна говорити про свої думки і почуття.

Правило заборони на діагнози та оцінку: оцінка вчинку без запиту є обмеженням особистої свободи, що породжує тривогу з приводу можливих у подальшому оцінок, які учасник може отримати від інших учасників, це може призвести до виникнення закритості деяких членів групи або до прагнення чинити, виходячи з принципів соціальної бажаності, пристосовуватися.

Принцип особистої відповідальності: все, що відбувається або відбуватиметься з даною людиною у процесі групової роботи – це наслідки її особистої активності, тому знаходиться повністю під її відповідальністю. Говорити на заняттях можна все, але за свої слова потрібно відповідати особисто. Що б ти не зробив – це твій вибір, за який ти першим несеш відповідальність.

Принцип особистого вкладу: чим більше учасник проявляє свою активність, чим більше він приймає участь у груповій роботі, тим більше зворотного зв'язку він отримає, а, отже, тим більше у нього з'явиться можливостей для особистісного зростання. Всі дії, що відбуваються під час групової роботи, передбачають участь у них кожного учасника на рівних з усіма умовах.

Правило конфіденційності: розповідати про те, що було на тренінгу, як поводився той чи інший член групи, які проблеми вирішував, - неприйнятно з точки зору етики. Крім цього, групові процеси повинні обговорюватися у групі, а не за її межами, оскільки розмови про групові процеси поза роботою призводять до зниження напруження, необхідного під час групової роботи.

Принцип кола: під час роботи кожний учасник повинен бачити кожного. Говорити на занятті можна лише так, щоб того, хто говорить, бачив кожний з учасників. Крім цього, кожний учасник повинен знаходитися у відносно рівному положенні відносно іншого учасника.

Принцип ініціативи учасників: на заняттях обговорюється будь-яка тема, виходячи з внутрішнього запиту присутніх.

Принцип включеності: на заняттях немає спостерігачів, оцінювачів.

3. Очікування. Вправа «Соняшник»

На підготовлених стікерах, які знаходяться в кожного на спинці стільця, учасники формують свої очікування від тренінгового заняття. Після озвучування кожний стікер-зернинку прикріплюють до соняшника.

4. Знайомство. Вправа «Драже»

Тренер пригощає учасників цукерками «драже». Завданнями для кожного учасника є розповідь фактів про себе в залежності скільки драже є в учасника.

Обговорення: - Що було незвичним при виконанні вправи?

- Що нового ви змогли дізнатись?

- Чи складно було відкривати себе для навколишніх? Якщо складно, тоді чому?

5. Вправа «Особистісне дерево»

Продовжуючи шлях до самопізнання, пропоную намалювати символічне дерево. Згадаймо, як росте дерево, чим живиться його коріння. Про що може мріяти? Проводячи паралель із деревом, особистість також має своєрідну опору в житті. Звичайно, дітей доглядають та піклуються. Однак, його думки, вчинки, прагнення, цінності - це його надбання.

Тренер пропонує учням намалювати дерево, на якому:

Коріння – позитивні риси дитини,

Стовбур – уміння і навички (спілкування, навчання, заняття у гуртках, вміння регулювати своїми емоціями тощо)

Гілки – чого дитина хоче досягти.

Листочки – риси, які хотіли у собі розвинути.

Презентація індивідуальної роботи.

Обговорення: - Що ви для себе з'ясували?

- Чи складно було робити вибір?

6. Вправа “Граємо роль”.

Спробуємо трохи пограти. Гра – це завжди зміни. Це вихід за межі звичайних взаємостосунків. А готовність змінити мислення - це основа відкриття, пізнання.

Кожному учаснику пропонується вимовити слова: “так”, “ні” ( якусь фразу, наприклад: «Сьогодні у нас незвичайний урок» репліку) голосно, тихо, коротко, запинаючись, ствердно, здивовано, захоплено, задумливо, з викликом, тужливо, ніжно, іронічно, злісно, урочисто.

Обговорення: - Чи складно імітувати різні інтонації?

Підсумок тренера. Це тільки гра, але можливо ви відкрили саме зараз у собі артистичні здібності?

7. Інформаційне повідомлення «Сутність самопізнання»

Самопізнання у повсякденному житті людини є відтворенням та осмисленням того, що вона робить, як вона діє, чому саме так, та ін. Тобто це - звичайна повсякденна діяльність, яка зовнішньо не відрізняється від будь-якої іншої, звичайної та необхідної людині. Адже людина усвідомлює особливості своєї фізичної, соціальної, духовної тощо природи, протягом життя навчається враховувати власні індивідуальні відмінності та вибудовувати певний спосіб діяння у світі відповідно до цих відмінностей, з одного боку, та до об'єктивних вимог життя - з іншого. Хоча, звичайно, засоби самопізнання власного фізичного "Я" відрізняються від засобів самопізнання "Я" духовного. Самопізнання є необхідним не тільки для вивчення себе, своїх якостей та можливостей, а й передбачає планування роботи над собою з метою самовдосконалення.

Самопізнання – невід'ємний компонент психічного життя особистості, що сприяє її повноцінному «функціонуванню».

Усвідомлення власної поведінки є невід'ємним компонентом пізнання людиною самої себе: своїх взаємин з іншими людьми, з оточуючою дійсністю. При вивченні самої себе людина потрапляє в незвичне і важке для неї, як дослідника, становище. Кажуть, що, вивчаючи себе, "треба навчитися дивитися на себе очима інших".Порівняння себе з іншими людьми є загальною і необхідною передумовою пізнання людиною самої себе. Людина відкриває в собі властивості, які вона спочатку бачить в інших, це допомагає їй переборювати ті труднощі в пізнанні себе, які у неї завжди виникають, оскільки вона є тут і суб'єктом і об'єктом пізнання. Б. Г. Ананьєв правильно відзначає, що у самопізнанні людини ми маємо справу зі своєрідним "перенесенням" різних властивостей особистості, помічених в іншої людини, на самого себе.

Основні знання про себе людина набуває не в результаті самоспостережень, а шляхом аналізу своєї поведінки й діяльності, порівнянь їх із поведінкою й діяльністю інших людей, усвідомлення оцінок, які даються їм іншими людьми, колективами людей, з якими вона живе, навчається й працює, у результаті читання художньої літератури, відвідування театру, кіно, вивчення спеціальних наук про людину. Усвідомлюючи себе, людина, безперечно, використовує й дані самоспостереження, але ці дані не виступають при цьому в так би мовити чистому вигляді, а опосередковуються суспільним досвідом людини, її знаннями про себе, набутими з інших джерел.

8. Енерджайзер «Хто я?»

Присутні стають у коло і виконують таке завдання: слід визначитися і вибрати з трьох позицій ту, яка чомусь найближча. Для цього слід ототожнити себе із вибраним словом, а потім зобразити його.

Ви: вітер, гора чи сонце?

Ви: поїзд, авто чи кінь?

Ви: урок, перерва чи канікули?

Ви: табличка з написом «Вхід заборонено», «Відкрито для відвідування» чи «Будь ласка, хвилинку зачекайте»?

Обговорення: - Чому були спільні позиції? Від чого залежали відповіді? Підсумок тренера. Незважаючи на те, що у вас свої прагнення і сподівання, мрії і бажання, різні вміння і здібності, але є речі які нас об»єднують. Незважаючи на власну самоцінність, на нашому шляху зустрічаються люди, які чимось схожі на нас. Тому наступна наша вправа буде спрямована на пізнання інших.

9. Вправа «Біографія іншої людини»

До уваги тренера: ця вправа особливо цікава для нової групи. Під час проведення активізується уява, інтуїція, дотепність. Вправа дає нагоду глибше пізна­ти своїх колег, зіставивши їхній розвиток, зміни в їхньому житті з власними змінами.

Інструкція.

Ви вперше зустрілися і ще нічого не знаєте один про одного. Я покажу вам незвичний спосіб знайомства. Він полягає в тому, що кожен має представити свого сусіда.

Маєте описати біографію вашого сусіда, важливі періоди його зростання й дорослішання. Що є найважливішим життєвим досвідом вашого партнера? Чого важливого він навчився? Яким є його життя тепер? Які вимоги життя він повинен усвідомити?

Для цього ви можете використовувати все, пов'язане з вашим сусідом: його поставу і одяг, вираз обличчя, рухи, спосіб поведінки і, звичайно, вашу фантазію. Звісно, ви можете при цьому помилитися! Але, можливо, вам вдасться також записати і кілька правильних припущень. Обсяг описаної біографії- приблизно одна сторінка (декілька речень).В кінці можете зазирнути у майбутнє і передбачити, яким виявиться наступний рік для вашого сусіда. Тим часом сусід описує вашу біографію. Не перемовляйтеся, будь ласка, між собою. Закінчивши, можете зачитати один одному ваші записи.

До уваги тренера:для зачитування біографій та їхнього обговорення виділіть парам 10 хвилин. Заохочуйте шукати те, що є спільним в їхньому теперішньому житті.

Обговорення:

- Чи сподобалась мені вправа?

- Що в ньому для мене було найцікавішим?

- Що важливого я дізнався про мого сусіда?

- Чи подобається нинішній період мого життя?

10. Вправа «Карта доріг мого життя»

До уваги тренера: поетична метафора життєвого шляху надихає дорослих споглядати їхній розвиток до сьогоднішнього дня (і навіть трохи зазирати в майбут­нє). Вони можуть ідентифікувати корисні та важливі обставини і дедалі глибше усвідомлювати свою компетентність, що зростає.

Інструкція.

Що старші ми стаємо, то впевненіше маємо керувати власним життям і шукати шляхи його організації. Час від часу ми будемо зупинятися, щоб зорієнтуватися, де перебуваємо.

Я хочу дати можливість подумати про шлях, яким ви дотепер мандрували. Після того ми можемо також обговорити питання, розглянути труднощі і можливі шляхи їх вирішення.

Можете намалювати ваше життя як карту доріг. Намалюйте дорогу, якою ви йшли дотепер. Можливо, вона була на початку вузька, а потім ставала дедалі ширшою. Позначте найважливіші місця, які ви проходили; місця, де вивчили щось важливе, були щасливими, успішними. Намалюйте також перешкоди, місця, де ви боялися, мусили боротися, де шлях був вузький і вибоїстий.

Де ви сьогодні опинилися на дорозі вашого життя? Куди хочете дійти найближчим часом? Які місця манять вас? Внесіть ці місця на карту.

Чи зрозуміли, що я маю на увазі?.. Маєте 30 хвилин...

Тепер об»єднайтесь по троє і покажіть один одному ваші карти доріг, а також поясніть обрані шляхи і зазначені місця.

До уваги тренера: виділіть 20 хвилин на обмін інформацією, потім - загальне обговорення.

11. Вправа «Очікування»

« Я з'ясував (ла) для себе, що …..

«Я навчився (лась) …..

« В майбутньому я ……..

Підсумок тренера.