середа, 12 травня 2021 р.

 


Синдром эмоционального выгорания как показатель деформации педагогического общения. Направления профилактики и коррекции синдрома эмоционального выгорания

Существуют различные способы восприятия и отношения к условиям и требованиям своей профессии, являющиеся результатом личностного преломления воздействия всего комплекса факторов на субъект профессиональной деятельности. Если в результате этого избираются стратегии поведения, не приводящие к разрешению трудностей, не способствующие дальнейшему развитию человека как профессионала, то происходит накопление психоэмоционального и физического напряжения и развитие негативных изменений в состоянии здоровья и личности.

Одним из характерных следствий хронического переутомления является «синдром эмоционального выгорания» или «синдром сгорания». Этот термин был введен американским психологом X. Дж. Фрейденбергом в начале 70-х гг. XX в. [68].

Эмоциональное выгорание — механизм психологической защиты в форме полного или частичного исключения эмоций из сферы профессиональной деятельности и общения [11]; сложный психофизиологический феномен, который проявляется как эмоциональное, умственное и физическое истощение из-за продолжительных эмоциональных нагрузок. Синдром выражается в депрессивном состоянии, чувстве усталости и опустошенности, недостатке энергии и энтузиазма, утрате способности видеть положительные результаты своего труда, в отрицательной установке в отношении работы и жизни вообще [29].

Выгорание является специфическим феноменом, возникающим на фоне интенсивного эмоционального взаимодействия педагога с другими субъектами образовательного процесса и проявляющимся в ограничении эмоционального реагирования на необходимые в работе контакты.

В формировании эмоционального выгорания участвует комплекс факторов, складывающийся из социальных, профессиональных, организационных условий труда и личностных особенностей человека [49]. Вот некоторые из них:

  • • монотонность, бессмысленность работы;
  • • вкладывание в работу больших личностных ресурсов при недостаточном признании и положительной оценке своего груда;
  • • строгая регламентация времени работы (особенно при нереальных сроках сс выполнения);
  • • работа с немотивированным, «трудным» контингентом;
  • • напряженная обстановка и конфликты в профессиональной среде;
  • • нехватка условий для самовыражения личности на работе;
  • • работа без возможности дальнейшего обучения и профессионального совершенствования;
  • • нерешенные личностные проблемы;
  • • внешний локус контроля и профессиональный цинизм [29].

По поводу субъективных факторов формирования в психологии

нет единой точки зрения, зачастую разные авторы называют противоположные качества. В числе наиболее вероятных — позитивные качества педагога, являющиеся показателем его небезразличного отношения к своей профессиональной деятельности и ее субъектам (ученикам, воспитанникам): чувствительность, эмпатийность, склонность к интроверсии, ориентация на гуманистические жизненные ценности, склонность к идентификации, высокий уровень персональной ответственности (интервальный локус контроля) и др.

Так как в формировании синдрома эмоционального выгорания «участвуют» и объективные, и субъективные факторы, то профилактика и коррекция должны осуществляться как минимум в двух направлениях:

  • 1. Оптимизация организационных факторов (создание оптимальных условий труда) («зона ответственности» администрации ОУ):
    • • соблюдение санитарно-гигиенических норм организации труда;
    • • рациональное распределение обязанностей и ответственностей;
    • • обеспечение педагогов необходимым оборудованием, методическими материалами, информацией;
    • • создание условий для профессионального и карьерного роста, повышения своей квалификации;
    • • поддержание благоприятного психологического климата в педагогическом коллективе;
    • • своевременное поощрение педагогов и т. п.

В случае невозможности снижения вредного воздействия организационных факторов, администрация должна обеспечить психологическое сопровождение педагогов в образовательном процессе, в том числе в направлении повышения стрессоустойчивости личности.

  • 2. Повышение стрессоустойчивости личности («зона ответственности» педагога):
    • • общее укрепление организма и поддержание индивидуального здоровья (регулярное прохождение медосмотров, закаливание, поддержание иммунитета, своевременное лечение, режим дня, нормальное питание, сон и отдых и т. д.);
    • • владение методом аутогенной тренировки (и, соответственно приемами управления дыханием, мышечного расслабления, визуализации);
    • • переключение в состоянии актуального стресса на физическую активность [49];
    • • наличие интересов, не связанных с работой (хобби, увлечения);
    • • сочетание практической деятельности с учебной и научной;
    • • внесение разнообразия в свою работу, создание новых проектов;
    • • удовлетворяющая социальная жизнь (наличие семьи, друзей) [29]. '

Главными факторами успешной профилактики и коррекции синдрома эмоционального выгорания представляются осознанный выбор педагогической деятельности в соответствии со своими профессиональными способностями и склонностями и высокая адекватная мотивация педагога к педагогической деятельности и педагогическому общению

 

Уровни и стадии синдрома эмоционального «выгорания»

Синдром эмоционального выгорания может рассматриваться с точки зрения наличия трех уровней и трех стадий.

На первом уровне у профессионала, подверженного выгоранию, проявляются умеренные, недолгие и случайные признаки этого процесса. Эти признаки и симптомы проявляются в легкой форме и выражаются в заботе о себе, например, путем расслабления или организации частых перерывов в работе.

На втором уровне выгорания симптомы проявляются более регулярно, носят более затяжной характер и труднее поддаются коррекции. Обычные способы лечения здесь неэффективны. Человек может чувствовать себя истощенным даже после хорошего сна и отдыха. Для возвращения к работе ему требуются значительные дополнительные усилия.

На третьем уровне признаки и симптомы выгорания являются хроническими. Могут развиваться физические и психологические проблемы типа язв и депрессии; попытки заботиться о себе, как правило, не приносят результата, а профессиональная помощь может не давать быстрого облегчения. Специалист может подвергать сомнению ценность своей работы, профессии и жизни как таковой.

Помимо этого, выгорание может проявляться в виде трех стадий.

На первой стадии выгорания профессионал истощен эмоционально и физически и может жаловаться на головные боли, различные другие нарушения здоровья.

Для второй стадии выгорания характерны два набора симптомов. Например, у врача, медсестры может развиться отрицательное, циничное и обезличенное отношение к людям, с которыми они работают (включая и персонал, и пациентов) или могут возникать негативные мысли относительно себя из-за чувств, которые возникают у них к пациентам. Чтобы избежать этих негативных чувств, специалист уходит в себя, выполняет только минимальное количество работы и не хочет ни с кем ссориться. У профессионала могут проявляться признаки и симптомы одной или обеих групп.

Заключительная стадия - полного выгорания профессионала обнаруживается не часто. Она выливается в полное отвращение ко всему на свете. Специалист, например, обижен на самого себя и на все человечество. Жизнь кажется неуправляемой, человек не способен адекватно выражать свои эмоции и сдерживать их.

На первых двух стадиях выгорания профессионал может восстановиться, но чтобы «вернуться» ему необходимо либо научиться жить с тем, что есть, либо изменить ситуацию. Полностью «выгоревшему» профессионалу очень сложно восстановиться, поскольку процесс переходит в фазу профессиональной деформации личности. Однако все это очень индивидуально.

 

ЛІКУВАННЯ КАЗКОЮ

на головну

Виявляється надавати психологічну допомогу своїм дітям батьки можуть самостійно! Прекрасний інструмент, який може допомогти в цьому – це терапевтичні казки! Це дитячі твори, які допомагають вашому чаду прояснити різні життєві ситуації, відреагувати накопичені емоції, познайомитись з різноманітними стратегіями поведінки. Крім того, казки дозволяють дитині побувати на місці героя в певних конфліктних ситуаціях в “безпечних умовах” і спробувати нові способи вирішення конфліктів. Також в творах малеча може компенсувати те, чого їй найбільше бракує в житті.

Терапевтичні казки існують як в готовому варіанті, так їх можна складати і самостійно.На нашому сайті ви знайдете готові історії на різну тематику.

Алгоритм використання казки надзвичайно простий. Дітям до 12 років – батьки читають казку (тут дитині дозволяється видозмінювати текст, додавати і вилучати фрази чи слова), потім обговорюють ключові моменти, мотиви поведінки, результати, і на останок – дитині пропонується намалювати малюнок (не обов’язково одразу після обговорення), який ілюструє казку або ключовий момент для дитини. Інколи можна використовувати ще один заключний етап – драматизація або “програвання” казки чи її частин. Дайте дитині можливість розподілити ролі, за необхідності задійте членів родини чи іграшки і не слідуйте строго сюжету казки, пам’ятайте, дитина змінює все так як їй потрібно.

Щодо старших дітей, то тут спосіб використання дещо інший. Підлітки починають вже скептично ставитись до подібних історій, тому батькам варто піти на маленьку хитрість – вивчити казку напам’ять і досить природно і непомітно вставити її в буденні сімейні розмови

вівторок, 6 квітня 2021 р.

 

                                                        Протокол № 3

засідання ММК практичних психологів закладів освіти Долинської  ОТГ Запорізького району Запорізької області

4 березня 2021 року

Місце проведення: Опорний заклад загальної середньої освіти Новозапорізька школа.

Дата проведення: 04.03.2021 р

Присутні:

Пляшкова Тетяна Валеріївна, провідний спеціаліст відділу освіти , молоді та спорту Долинської ОТГ

Матвієнко Оксана Дмитрівна- керівник ММК, практичний психолог ОЗЗСО Новозапорізька школа

Бублікова Наталя Юріївна, практичний психолог ОЗЗСО Розумівська школа

Івашин Артем Павлович, соціальний педагог ОЗЗСО Розумівська школа

 

Тема засідання» «Збереження психічного і фізичного здоров’я учнів та педагогів в  умовах, що склались»

       

                                         Порядок денний :

1. Ознайомлення з новими рекомендаціями та документацією МОН.

2.   Методичні рекомендації щодо організації роботи зі збереження психологічного і фізичного здоров’я учнів і педагогів

3. Обмін досвідом практичних психологів  в області інклюзивного навчання.. Заняття  з елементами тренінгу «Збереження психічного здоров’я педагогів»

Слухали:  Пляшкову Т.В.,  яка ознайомила присутніх з документацією, яка надійшла за останній час з Міністерства освіти.

Обговорили: застосування нових змін і використання в практичній роботі.

Виступили: Бублікова Н.В., яка висловила плюси рекомендацій  Міністерства освіти.

Слухали Матвієнко О.Д., яка  провела заняття з елементами тренінгу для збереження здоров’я учнів і педагогів, використовуючи методи арт-терапії ( Вправа «Хто я»,  «Кімната душі»,  вправи для усвідомленого дихання.

Обговорили: про важливість  знаходити вихід з важких ситуацій і ресурс для себе а оточуючих. .

 Далі присутні поділились досвідом роботи з дітьми з ОПП.

Вирішили:  

1.Втілювати нові рекомендації в практичну роботу.

2. Проводити психологічну  просвіту серед педагогічних працівників з метою підвищення стресостійкості у колективах освітніх закладів ОТГ.

 

Керівник ММО  :                                                                     Матвієнко О.Д.

Секретар ММО:                                                                        Сіряченко С.І.

середа, 6 січня 2021 р.

 

Звіт роботи

міжшкільної методичної комісії практичних психологів Долинської ОТГ Запорізького району Запорізької області за  І півріччя 2020-2021 н .р

   

Метою діяльності психологічної служби системи освіти є збереження і зміцнення психічного, фізичного здоров’я та соціального благополуччя всіх учасників навчально-виховного процесу: вихованців, учнів,  батьків (законних представників), педагогічних працівників.

Робота ММК була спрямована на реалізацію задач в межах методичної теми району, методичного об’єднання та програмних документів щодо діяльності психологічної служби у системі освіти, а саме:

 –   нормативно - правове, науково-методичне та організаційне забезпечення діяльності практичних психологів;

–    створення умов для  підвищення фахового рівня та творчого потенціалу працівників служби;

–     використання інтерактивних форм навчання  в процесі підвищення кваліфікації працівників служби;

–     виявлення, узагальнення та поширення передового та інноваційного досвіду  працівників служби;

–    удосконалення професійної майстерності та розвиток творчого потенціалу  практичних психологів;

–     запровадження сучасних психолого-педагогічних технологій, інновацій, результатів науково-дослідницької діяльності;

–   збереження психологічного здоров’я та профілактика професійної деформацій  особистості фахівців

 

Науково-методична тема, над якою працюють члени методичного об’єднання:

«Підвищення якості психологічного супроводу, підвищення психологічної культури, для забезпечення  збереження і зміцнення  здоров'я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку всіх учасників освітнього процесу»

Для виконання завдань відповідно до плану роботи ММК було проведено семінари за тематикою:

Засідання № 1

Серпень

1.План діяльності та завдання психологічної служби на 2020-2021 н.р.

2. Підвищення рівня психологічної компетентності учасників освітнього процесу.

3.Методичні рекомендації щодо організації роботи зі збереження психологічного здоров’я  учнів та вчителів.

 

Засідання № 2

Грудень

1. Міні-тренінг :»Підвищення рівня психологічної компетентності учасників освітнього процесу».

2.Бесіда: «Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до стресу у дітей».

3. Арт-терапія у подоланні психічної травми.

4.Підведення підсумків за І півріччя.

 

На кінець І півріччя 2020-2021 н.р. в системі освіти Долинської ОТГ налічується  два заклада дошкільної освіти та два заклади загальної середньої освіти.

Аналіз роботи дозволяє виділити позитивні моменти: обмін досвідом роботи, спілкування в колі однодумців, а також колективна робота, над помилками, безумовно приводить до зниження невпевненості в собі і ефективності  фахівців. Психологи реалізовували основні завдання психологічної служби через обов’язкові види діяльності: психодіагностичну, корекційну, просвітницьку, психопрофілактичну, консультативну роботу. Протягом навчального року проводили індивідуальні та групові консультації, діагностичні обстеження, корекційні заняття, профілактична робота.

Проте слід відмітити ряд недоліків:

·         Потребує вдосконалення система роботи з профілактики негативних явищ в середовищі дітей.

·         Потребує вдосконалення система роботи з, учасниками АТО та членами  їх сімей.

 

Перспективи розвитку  ММК психологів 2020-2021 н.р.:

- Продовжувати надання психологічної допомоги учням та батькам.

- Надавати   психологічну  підтримку дітям учасників АТО.

- Активізувати роботу з підготовки здібних учнів до участі в інтелектуальних змаганнях.

- Продовжувати реалізацію профілактично-просвітницьких програм у районі у формі факультативів, спецкурсів, гуртків, курсів за вибором.

- Підвищувати психологічну культуру і компетентность педагогічних працівників, учнів.

- Впроваджувати профілактику насильства та жорстокості, намагатися формувати безпечне освітнє середовище у освітніх закладах.

- Подальший розвиток професійної компетентності психологів, через набуття нових наукових і методичних знань, практичних навичок.

- Посилити висвітлення діяльності районної психологічної служби на офіційних сайтах, блогах.

- Продовжувати обмін новітніми та традиційними методами роботи практичного психолога.

Аналіз роботи показав, що задачі, які стояли перед членами ММК психологічної групи виконано.

 

        

Керівник ММК:                                            Оксана МАТВІЄНКО

 

 

Протокол  № 2

засідання ММК практичних психологів закладів освіти Долинської ОТГ Запорізького району Запорізької області

29 грудня 2020 року

(дистанційно, ZOOM)

Тема заняття   «ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ЗА 1 ПІВРІЧЧЯ»

Присутні:

Пляшкова Тетяна Валеріївна - головний спеціаліст відділу освіти Долинської ОТГ

Матвієнко Оксана Дмитрівна- керівник ММО, практичний психолог ОЗЗСО Новозапорізька школа

Каспірова Марина Василівна, практичний психолог КЗДО «Казка»

Сіряченко Світлана Іванівна, практичний психолог КЗДО «Мрія».

Слухали:

1.Виступ головного спеціаліста психологічної служби відділу освіти Долинської ОТГ з питання «Підведення підсумків за 1 півріччя 2020/2021 н/р

 

2.Обмін досвідом:  «Підвищення рівня психологічної компетентності учасників освітнього процесу».

3. Проведено занятя з елементами тренінгу « Арт-терапія у подоланні психічної травми. Надання першої психологічної допомоги дітям, які пережили психотравмуючі події".

      В лружній атмосфері були проведені арт-терапевтичні техніки для роботи з травмою та рефлексія.

4, План на 11 півріччя

Вирішили:

- Продовжувати надання психологічної допомоги учням та батькам.

- Надавати   психологічну  підтримку дітям учасників АТО.

- Активізувати роботу з підготовки здібних учнів до участі в інтелектуальних змаганнях.

-Продовжувати реалізацію профілактично-просвітницьких програм у районі у формі    факультативів, спецкурсів, гуртків, курсів за вибором.

- Підвищувати психологічну культуру і компетентность педагогічних працівників, учнів.

- Впроваджувати профілактику насильства та жорстокості, намагатися формувати безпечне освітнє середовище у освітніх закладах.

- Подальший розвиток професійної компетентності психологів, через набуття нових наукових і методичних знань, практичних навичок.

- Посилити висвітлення діяльності районної психологічної служби на офіційних сайтах, блогах.

- Продовжувати обмін новітніми та традиційними методами роботи практичного психолога.

Аналіз роботи показав, що задачі, які стояли перед членами ММК психологічної групи виконано.

 

Керівник ММО  :                                                                     Матвієнко О.Д.

Секретар ММО:                                                                        Сіряченко С.І.